Народився Клим Іванович у м.Миколаєві, у 1955 році з відзнакою закінчив Київський Залізничний технікум, а у 1960 році Фізичний ф-т Київського ун-ту ім.Т.Шевченка зі спеціальності “Фізик-астроном”. По закінченню був направлений на геофізичну станцію в бухті Тіксі (Якутська АРСР) де досліджував полярні сяйва, земні струми та іоносферу.
Повернувшись до Києва (1962) працював на заводі “Арсенал” де брав участь у розробці астронавігаційної апаратури для космічних ракет та у випробуванні на космодромах “Байконур” і “Плесецьк”.
Після зак. аспірантури КДУ (під наук.кер. С.Всехсвятського) залишився працювати на кафедрі Астрономії – спостерігав за кометами у обсерваторії КДУ (у с.Лісники) та під час астрономічних експедицій у високогірні райони Середньої Азії, Кавказу, Сибіру, Приморського краю, Чукотки і Камчатки.
У вересні 1969 року, під час спостереження за кометою Комас-Сола, разом з аспіранткою Світланою Герасименко, зробив фото, на якому виявилась ще одна комета, яка і отримала назву першовідкривачів – Комета Чурюмова-Герасименко (67/Р Churyumov-Gerasimenko).
У 1986 році, Клим Іванович, разом з В.Солодовниковим (з Астрофізичного ін-ту ім.Фесенкова, Казахстан) відкрив другу, довгоперіодичну комету, що отримала назву “Комета Чурюмова-Солодовникова”(С/1986 Churyumov-Solodovnikov).
2 березня 2004 року Клим Чурюмов та Світлана Герасименко були присутні на космодромі Куру у Французькій Гвіані при запуску європейського міжпланетного зонда “Rosetta”, що відправлявся до “Комети Чурюмова-Герасименко”.
– згадував Клим Іванович у інтерв’ю “Українській правді
“Комет у Сонячній системі – як риб в океані. Їх трильйони. Те, що для експерименту з “Розеттою” обрали нашу, – це дійсно велика вдача. Ймовірність була майже нульова”.
Основним завданням зонда було дослідження комети, до якої він дістався у 2014 році, і 12 листопада спусковий апарат “Філи” здійснив вдалу посадку на комету!
Клим Іванович був учасником понад 30 експедицій зі спостереження комет, сонячних затемнень і полярних сяйв. Був присутнім під час запусків космічних ракет на космодромах Байконур (Казахстан), Плесецьк (Росія) і Куру (Французька Гвіана). Учасник міжнародних конференцій, на яких виголосив понад 200 наукових доповідей.
Клим Іванович Чурюмов був Членом-кореспондентом НАН України, директором Київського планетарію, Президентом Українського тов-ва аматорів астрономії, автором понад 800(!!!) опублікованих наукових робіт (зокрема 4 монографії та 4 навчальних посібники), автором науково-популярних книжок та… дитячим письменником (“Малятам про фахи”, “Малятам про тварин”, “Малятам про човни”, “Математика для малят”, “Пригоди динозаврика Дино”)!
Був нагороджений медаллю Астросовета АН СРСР “За обнаружения новых астрономических объектов”, орденів “За заслуги” ІІІ і ІІ ступеня, лауреатом Премії ім.М.Барабашова НАН України!
На честь Клима Івановича Чурюмова було названо малу планету 2627 Чурюмов , астероїд 3942 Чуріваннія (на честь двох Іванів – батька і брата Клима Івановича), і малу планету 6646 Чуранта на честь матері Клима Івановича – Антоніни Михайлівни!
Клим Іванович Чурюмов помер 14 жовтня 2016 р. у Харкові (похований у Києві на Байковому кладовищі).
Автор Шевела Юрій – Музей Фантастики та Космонавтики
Чудова стаття “Української правди” про життя та роботу Клима Івановича Клим Чурюмов. Українець, який осідлав комету – Українська правада
Сторінка Пам’ятаймо Клима Чурюмова у Facebook збирає підписи для звернення на підтримку пропозиції про присвоєння Київському Планетарію імені Клима Чурюмова. Долучайтеся. Також сьогодні, 19 лютого, о 17:00 у Київському Планетарії усіх бажаючих запрошують разом з родиною відомого вченого, друзями та учнями вшанувати пам’ять Клима Чюрюмова, поділитися спогадами та переглянути знаковий фільм “Розетта” у програмі “До дня народження Чурюмова К.І.” Вхід вільний.
