Народився Григорій Абрамович у м.Одеса у багатодітній родині столяра. Початковий інтерес до Астрономії у юного Григорія з’явився після прочитання ним книги Каміла Фламмаріона «Стелла», котру він причитав ще у десятилітньому віці. Як і більшість підлітків Григорій почав спостерігати метеори з даху свого будинку, – батько не заперечував інтересам сина і зробив все можливе для отримання ним освіти. І вже у 1910р у «Известиях Русского астрономического общества» (у 18-літньому віці!) публікується перша наукова робота по астрономії «Определение радианта Персеид»!
У 1911р Григорій Шайн екстерном здає іспит на гімназичний курс і, отримавши атестат, у 1912р поступив у Юр’ївський (нині Тартутський) ун-т на Фізико-математичний факультет.
З 1917р (через Першу світову війну) продовжує навчання у Пермському ун-ті де разом із К.Д.Покровським почав досліджувати метеорні потоки і комети, і, у 1920р, отримує ступінь Магістра Астрономії!
У 1921р Г.Шайн переводиться у Пулковську обсерваторію (Головну в країні) де і стає фахівцем з астрофізики.
У 1924р, для встановлення і монтажу 40-дюймового рефлектора (британської фірми «Grabb & Parsons») у Сімеїзському відділенні Головної (Пулковської) обсерваторії, Г.Шайн, разом із сім’єю , переїжджає до Сімеїзу.
Протягом 15-років (до початку Другої світової війни), разом з В.О.Альбицьким, не втрачаючи жодної ясної ночі, накопичили величезний спостережливий матеріал із зоряної спектроскопії і газових туманностей, визначили променеві швидкості більш ніж 800 зорь(!!!), по яким склали один із самих кращих каталогів променевих швидкостей! Ці дослідження зробили маленьку провінційну Сімеїзську обсерваторію широко відому по всьому світу!
Після Другої світової війни Г.Шайн приклав немало зусиль для відновлення зруйнованої Сімеїзської обсерваторії і, одночасно, вже з 1944р керує будівництвом нової великої Кримської астрофізичної обсерваторії АН СРСР, поблизу пос.Мангуш (нині Научний).
У 1945р був призначений Директором Кримської астрофізичної і (отриманої самостійності) Сімеїзської астрономічної дослідницької обсерваторій!
Для ознайомлення з новою астрономічною технікою (у т.ч. і трофейними оптичними системами Ріхтера-Слефогта) і творчим співробітництвом з американськими вченими, Г.Шайн (1946-47рр) був відряджений у шестимісячне відрядження у США.
Завдяки своєму високому авторитету Г.Шайн домігся оснащення нової обсерваторії достатньо великими на той час інструментами – 122-см рефлектор, 40-см подвійний астрограф, 50-см менісковий телескоп, сонячні інструменти, баштовий сонячний телескоп і позатемненний коронограф!
У 1950-1952рр новий астрофізичний центр (давня мрія радянських астрономів) увійшов у дію!
Пізніше, завдяки зусиллям Г.А.Шайна, у кримській астрофізичній обсерваторії, був встановлений один із самих великих на той час у світі вітчизняний рефлектор з діаметром дзеркала 2,6 метра!
Пізніше, у 1952р, за власною ініціативою, Г.А.Шайн залишає посаду Директора Кримської астрофізичної обсерваторії , залишаючи за собою посаду керівника Відділу фізики туманностей і складу Галактики.
У тому ж 1952 р Г.А.Шайн разом із В.Ф.Газе публікує «Атлас дифузных газовых туманностей» отримавший світову відомість!
У останні десятиліття свого життя вчений зосередив свою увагу на дослідження газових емісійних (променевих) туманностей.
Григорій Абрамович Шайн був членом Лондонського Королівського астрономічного тов-ва, Почесним Доктором Копенгагенського ун-ту, Почесним членом Американської АН і Мистецтв, Лауреатом Сталінської премії першого ступеня (1950), кавалером двох орденів Леніна.
В його честь було названо Місячний кратер «Шайн» і малу планету №1648 Shajns.
Встановлений, за його ініціативою, 2,6 м телескоп-рефлектор у Кримській астрофізичній обсерваторії, з 1961 року носить ім’я ЗТШ (Зеркальний Телескоп Шайна)!
Автор Шевела Юрій – Музей Фантастики та Космонавтики
