Народився Георгій Антонович у м.Одесі, в родині викладачів гімназії, у 1921 році вступив на математичне відділення Фізико-математичного факультету Новоросійського університету (зараз Одеський Національний ун-т ім.І.Мечникова). Одночасно з навчанням працював обчислювачем у Одеській обсерваторії, де відвідував астрономічний гурток, під кер. Директора обсерваторії О.Орлова!
У 1922р перевівся у Петроградський ун-т, де читав лекції професор Олександр Фрідман – автор виведеної із теорії відносин теорії «Нестаціонарного (розширеного) Всесвіту!
Серед його однокурсників було багато відомих (у майбутньому) фізиків: Лев Ландау, Дмитро Іваненко, Матвій Бронштейн, Віктор Амбарцумян, разом з якими створив неформальну групу під назв. «Джо-банд» (її гасло – «Не бути знаменитим – некрасиво!»), та видавали журн. «Покидьки фізики»!
Одночасно з навчанням працював співробітником Метеорологічної станції Державного Лісового ун-ту(1922-1923), завідуючим Польової Метеорологічної обсерваторії Артилерійської школи(1923-1924), позаштатним співробітником Державного Оптичного ін-ту(1924-1925). У цей же час публікує свої перші наукові статті з теоретичної фізики!
У 1928 році Г.Гамова посилають на стажування у Геттінгенський ун-т (Німеччина) – на той час, центр розвитку квантової механіки, де він одержував стипендію Рокфеллєра! Тут він написав свою Першу визначну дослідницьку працю про потенціальний бар’єр атомних ядер (тунельний ефект), – виведена Гамовим формула описувала можливість хвиле-механічного проникнення! Це відкриття стало початком теоретичного обґрунтування альфа-розпаду ядер і зробило вченого світовою знаменитістю!
У Копенгагені Гамов зустрівся з Нільсом Бором, який добився надання вченому Карлсберзької стипендії Королівської АН Данії!
Він побував у в Англії у Кавендіській лабораторії Кембриджського ун-ту у Ернеста Резерфорда!
У 1930 році у Данії, де завершив дослідження, що лягли в основу його майбутньої доповіді на І-му Міжнародному науковому конгресі з атомного ядра в Римі (жовтень 1931р), куди його запросили, зокрема, Марія Кюрі, Енріко Фермі, Вольфганг Паулі!
У березні 1932р (за пропозицією В.Вернадського) Гамов був обраний Членом-кореспондентом АН СРСР – НАЙМОЛОДШИМ в історії АН!
У 1934 році, під час відрядження (разом з дружиною) в Брюсселі на Сольвеївському конгресі Гамов відмовився повертатися у СРСР і емігрував до США, ставши професором Університету ім.Дж.Вашингтона(до 1956р), потім – Університету штату Колорадо, а у СРСР – «Невозвращенцем», позбавленим всіх наукових звань!
У США спільно з Е.Теллером (батьком американської водневої бомби!) вчений узагальнив теорію ще одного виду радіоактивності – бета-розпаду!
Разом з Е.Теллером запропонував теорію будови червоних гігантів, і заклав основи американської Астрофізики та Космології, вибудував першу послідовну теорію еволюції зірок з термоядерним джерелом енергії!
Г.Гамов – автор одних з найкращих науково-популярних книжок: «Містер Томпкінс у Країні Чудес»(1939), трилогії «Народження й смерть Сонця»(1949), «Біографія Землі»(1941), «Народження всесвіту»(1952), «Раз, два, три… нескінченність»(1947), «Тридцять років, що сколихнули фізику»(1966), «Моя світова лінія: неофіційна біографія»(1970) та ін.
Був членом Академії Мистецтв та Наук США, Міжнародного Астрономічного союзу, Американського Фізичного тов-ва, почесним доктором багатьох університетів світу! А серед багатьох його нагород – Премія Калінга – НАЙПРЕСТИЖНІША відзнака у світі за популяризацію науки, що присуджує ЮНЕСКО!
Автор Шевела Юрій – Музей Фантастики та Космонавтики
