Як вибрати телескоп

Часто в людей, котрі приходять на тротуарки чи просто в людей, які цікавляться космoсом, рано чи пізно постає питання щодо вибору телескопа: для себе чи для дітей 🙂
Спробуємо відповісти на деякі з них. Я буду пояснювати деякі речі з точки зору новачка, який тільки нещодавно почав займатися спогляданням зоряного неба через телескоп (а я досі себе таким вважаю).

Я планую придбати телескоп Х. Яке збільшення він дає?
Це одне з найчастіших запитань.
Насправді, багато людей здивується, але збільшення телескопа — далеко не найважливіша його характеристика. Чи не найважливішим параметром є апертура телескопа, тобто діаметр його “ока”. Саме апертура відповідає за кількість зібраного телескопом світла, а отже, — і за кількість деталей, котрі ви зможете побачити.

Наприклад, за ідеальних умов телескоп з апертурою 150мм зможе показати вам більше деталей, ніж телескоп 70мм тієї самої якості. Крім того є багато об`єктів, які взагалі краще розглядати на найменшому збільшенні — широкі зоряні поля, розсіяні скупчення та ін. Окрім того, комбінуючи різноманітні окуляри можна досягти будь-якого (в розумних рамках) бажаного збільшення.
А от МАКСИМАЛЬНО доступне збільшення вирахувати можна помноживши апертуру в міліметрах на 2.
Тобто, для телескопу 70мм збільшення складає 140 крат, для телескопу 150мм — 300 крат, і т.д.
Але це не означає, що телескоп покаже пустоту при великих збільшеннях:) Просто якість зображення буде поганим і деталі об’єкту спостереження ви наврядчи побачите.
Ви повинні розуміти, що це теоретична формула, так як в деяких випадках при гарних умовах можна витягнути і набагато більше збільшення, а в деяких випадках — досягти якості важко навіть не при максимальному збільшенні.
Тому, коли будете бачити надпис “500х” на дешевому китайському телескопі — знайте — вас дурять маркетологи 🙂

Ще варто знати, що співвідношення апертури до фокусної відстані (довжини) телескопа — складає світлосилу телескопа.
Чим менше співвідношення у вас виходить — тим світліший телескоп. Тепер трішки про “види” телескопів.

ВИДИ ТЕЛЕСКОПІВ
Телескопи відрізняються не лише апертурою, але і конструкцією (системою), кожна з яких має свої особливості.
Давайте розглянемо декілька видів. В тонкощі на даному етапі вдаватися не будемо, достатньо буде просто зорієнтуватися.
Основні види:

Рефрактори (Лінзові)
Рефлектори (Дзеркальні)
Катадіоптрики (Дзеркально-лінзові)

P.S. Варто знати, що в кожного телескопу є свої оптичні відхилення, артефакти, негативна специфіка зображень — так звані “аберації”.

РЕФРАКТОРИ
Рефрактор — класична лінзова система, найстаріша у світі, найчастіше саме такі телескопи і асоціюються в людей з словом “телескоп” 🙂

Зазвичай в продажі є два види рефракторів — ахромати і апохромати. Справа в тому, що специфікою даних телескопів є так звана хроматична аберація — кольорова кайма навколо яскравих об`єктів. Для того, щоб побороти цю та інші аберації, для побудови рефракторів почали використовувати різні сорти скла, варіанти склейок і т.ін.
$Achromatic refractor$

Рефрактор-ахромат

Ахромат — це рефрактор, у якому частково вдалося побороти сферичну (розглянемо нижче) та хроматичну аберації.
Апохромат (а також ED-рефрактор) — це рефрактор, де вдалося побороти аберації ще ефективніше.

Рефрактор-апохромат

Апохромат дає вишукане контрасне зображення, але він дуже дорого коштує, в порівнянні з іншими телескопами, у відношенні апертура\ціна. Справа в тому, що для лінзи цього телескопа використовують дорогі сорти скла, що збільшує ціну.
В цілому, рефрактори — міцні, стабільні телескопи і юстування (налаштування) після купівлі майже не потрібне.

РЕФЛЕКТОРИ
Рефлектори — дзеркальні телескопи. Як можна зрозуміти із назви, — замість лінзи тут використовується дзеркало. Найбільш доступні телескопи по співвідношенню ціна\апертура. Часто телескопи такої системи називають “Ньютонами”, в честь Ісаака Ньютона — вченого, котрий розробив дану систему.

Як і у випадку з лінзами у рефрактора, цей вид телескопів теж відрізняються специфікою основного елементу – дзеркала.
Якісним але і складним у виготовленні є параболічне дзеркало. Дешевшим у виготовленні є сферичне дзеркало.
Сферичні дзеркала часто використовують для довгофокусних рефлекторів Ньютона, так як фокусна відстань нівелює аберації, котрі вносить дзеркало.
Проте, часто таке дзеркало ставлять в недорогі світлосильні моделі телескопа, такий телескоп не дасть якісне зображення, зображення буде ніби розмитим, наче “в димці”, неточне – це так звана сферична аберація.

Рефлектор Ньютона

Тому так: довгофокусний (“темний”) рефлектор із сферичним дзеркалом – добре, короткофокусний – погано.
Є ще один нюанс, на який варто звернути увагу щоб не упійматися на гачок – рефлектори з коректором!

Рефлектор Ньютона з коректором

Для того, щоб в деякій мірі побороти аберації дзеркала, в телескоп вставляють так званий коректор. Це лінза, яка збільшує фактичну фокусну відстань.
Вона, нібито, мала б компенсувати недоліки побудованого зображення, але нажаль робить його якщо не гіршим, то точно не кращим.
Тому, якщо ви бачите коротку “бочечку” рефлектора, а в описі телескопа написано що його фокусна відстань наприклад 1200мм, знайте — перед вами саме телескоп з коректором.

КАТАДІОПТРИКИ
Катадіоптрики — телескопи, в яких поєднана система лінз та дзеркал для компенсації артефактів зображення.
В більшості випадків ці телескопи відрізняються компактністю і при цьому великою фокусною відстанню.
Телескопи великої апертури з такою системою коштують дуже дорого.
Найпоширенішими видами цієї оптичної системи є система Максутова-Касегрена та система Шмідта-Касегрена (скорочено МАК та ШК відповідно).

Катадіоптрик Максутова-Касегрена

ШК в більшості використовують більш досвідчені любителі, а от МАК частенько стає компактним супутником для споглядання планет, яскравих компактних обєктів далекого космосу.

Катадіоптрик Шмідта-Касегрена

Зазвичай, світлосила таких телескопів невелика, контрастніть теж, вони довго термостабілізуються, але завдяки фокусній відстані вони є дуже чудовим вибором для тих, хто любить дивитися на планети.
Юстування таких телескопів — задача не для новачка, але заводські телескопи навряд потербують юстування відразу після купівлі, тому юстуванню (налаштуванню) можна навчитися з часом.

Перша частина об`ємної теми підбігає до кінця, тому підведемо підсумки:

Збільшення телескопа ролі не відіграє, важливу роль на якість спостережень відіграє апертура
Кожен телескоп та оптична система має свої нюанси
Найдорожчий телескоп — не значить найкращий
Не всі телескопи однаково якісні

Якщо для Вас постало питання вибору телескопу і це перший ваш телескоп — ми рекомендували б купити класичний рефрактор (десь приблизно 80\700) — тобто 80мм апертура і 700мм фокусна відстань.
Також можна прикупити довгофокусний (менш примхливий, ніж світлосильні) рефлектор Ньютона.
Якщо ж Ви хотіли би спостерігати планети, а до того ж у вас невеликий балкон – можна взяти катадіоптрик системи Максутова-Касегрена з апертурою 90мм.
Звичайно ж, це не всі нюанси, але якщо відкидати складні поняття, у вас мало б скластися загальне враження про телескопи 🙂
Залишилося ще багато питань, котрі потрібно розглянути. Продовжимо це у наступних статтях.

Успіхів та чистого неба!

Весь матеріал підготовлений на основі теоретичного та, частково, практичного досвіду і за власниими спостереженнями при роботі з телескопами. Якщо у Вас виникли питання з вибором – пишіть нам у групу Street Astronomy або автору Oleksiy Semeshchuk

Друга частина. де ми роглянемо питання вибору монтування для телескопу – Як вибрати телескоп? Частина 2 – Монтування