21 червня виповнилося 120 років від дня народження видатного українця – розрахунки якого лягли в основу розробки траєкторії польоту людини на Місяць (так званої “траси Кондратюка”) під час американської програми “Аполон” – Олександра Гнатовича Шаргея, більш відомого як Юрій Васильович Кондратюк.Народився в Полтаві 21 червня 1897 року. Юрій Кондратюк — піонер космонавтики та ракетобудування, учений, без розробок якого американці навряд чи полетіли б на Місяць, на честь якого названі кратер та мала планета. І разом із тим він чи не єдиний науковець, який увійшов у світову історію під чужим іменем. Половину свого життя Кондратюк замітав сліди минулого, змінюючи адреси та роботи, змушений був працювати кочегаром, мастильником вагонів на залізниці, робітником на цукровому заводі. А у вільний час чаклував над кресленнями та формулами польоту на Місяць.
У 1969 р. американські космонавти здійснили політ на Місяць. Керівник програми “Аполон” Джон Хуболт повідомив на весь світ, що політ американських астронавтів, посадка на Місяць і повернення назад були здійснені за розрахунками і за схемою визначного українського інженера Юрія Кондратюка, який ще 50 років тому розробив метод цього польоту. А ще — відокремлювальний модуль, який повернув космонавтів на землю, також був розроблений за конструкцією Кондратюка.
Коли березневого світанку 1968 року я схвильовано спостерігав на мисі Кеннеді за стартом ракети, що мала понести корабель “Аполлон-9” у напрямку до Місяця, — згадував Д.Хуболт, — я думав про українця Юрія Кондратюка, що розрахував трасу, по якій повинні були летіти троє наших астронавтів.
Внесок в науку і міжнародне визнання
Юрій Кондратюк увійшов до історії науки і техніки як автор багатьох оригінальних ідей (і не лише для космосу), реалізованих його послідовниками в практиці розвитку ракетно-космічної галузі.
У своїй рукописній роботі “Тим, хто буде читати, щоб будувати” (1918-1919 р.) незалежно від Ціолковського, оригінальним методом вивів основне рівняння руху ракети, привів схему й опис чотирьохступінчатої ракети на киснево-водневому паливі, камери згоряння двигуна із шаховим і іншим розташуванням форсунок окислювача і пального, параболоідального сопла і багато чого іншого.
Ним були запропоновані такі ідеї:
- Використовувати опір атмосфери для гальмування ракети при спуску з метою економії палива
- при польотах до іншої планет виводити корабель на орбіту її штучного супутника
- для посадки на неї людини і повернення на корабель – застосувати невеликий злітно-посадочний корабель (пропозиція реалізована в програмі “Apollo”)
- використовувати гравітаційне поле зустрічних небесних тіл для дорозгону чи гальмування при польоті в Сонячній системі (пертурбаційний маневр).
У цій же роботі він обґрунтував економічну доцільність вертикального злету ракет, розглядає можливість використання сонячної енергії для харчування бортових систем космічних апаратів, а також можливість розміщення на навколоземній орбіті великих дзеркал для висвітлення поверхні Землі.
Очевидно, найбільшим його досягненням є проект розрахунків польоту людини на Місяць, який використали американці, реалізовуючи запуск астронавтів на природний супутник Землі.
Наприкінці 1960-х років журнал “Лайф” познайомив читачів з деякими деталями підготовки американської програми “Аполлон”. У Головному управлінні пілотованих польотів при Національному управлінні з аеронавтики та дослідження космосу (NASA) під час обговорення варіантів польоту на Місяць виникла суперечка між групою Вернера фон Брауна і групою Джона Хуболта, яка пропонувала вивести корабель на навколомісячну орбіту, потім відокремити й спустити на Місяць спеціальну кабіну.
Цю ідею, з котрою пізніше погодилися всі керівники американської програми, взяли з книги Юрія Кондратюка “Завоювання міжпланетних просторів”, яку він власним коштом видав у січні 1929 року в Новосибірську. Але вже на початку 1930 року був засуджений за неправдивим звинуваченням у шкідництві, посаджений до одиночної камери і підданий низці допитів за побудову знаменитого елеватору “Мастодонт” – зерносховище на 10000 тонн, побудоване без жодного цвяха, що розцінили як “приховану диверсію”, мовляв, щоби швидше зруйнувався стратегічний об’єкт.
Американський астронавт Ніл Армстронг спеціально побував у Новосибірську, де набрав пригорщу землі біля стін того будинку, де жив і працював Юрій Кондратюк. Згодом Армстронг заявив:
“Ця земля для мене має не меншу цінність, ніж місячний ґрунт”
У рідному місті вченого, Полтаві, є вулиця, яка має його ім’я, також на честь Кондратюка, назвали Полтавський національний технічний університет, а на будівлі педагогічного університету відкритий стенд його імені. У Новосибірську, де тривалий час жив теоретик космосу, відкрили музей Кондратюка, на честь науковця названа площа, також діє аерокосмічний ліцей його імені, є стенд Кондратюка і в Новосибірській обласній науковій бібліотеці.
Ім’я Юрія Кондратюка носить музей авіації та космонавтики у Полтаві, астероїд 3084, кратер на зворотньому боці Місяця, також його ім’я є в Залі слави космонавтики в США.
Матеріал підготовлений на основі:
Кондратюк Юрій Васильович | Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
10 фактів про Юрія Кондратюка — українця, чиї відкриття лягли в основу програми NASA
Юрій Кондратюк:таємниці долі та винаходів
